Коротше кажучи, коли я купувала собі сумку, мій мозок не був обтяжений інформацією, що це - гарнюня підробка під Gucci. Бо ключове слово - гарнюня. Про те, що я власним гаманцем підтримала виробників підробок "під фірмУ", я довідалася у трамваї вже дорогою додому. Ну, і як нормальна, ощасливлена новенькою річчю особина жіночої статі, я вирішила, що пофіг і взагалі все гаразд.
Я, в принципі, і зараз так думаю. Але зацікавилася: а як же мав виглядати той, так би мовити, оригінал? І полізла на сайт Gucci. Тепер прошу, можете порівнювати:
це супер-пупер сумочка від Gucci
а це моя сумка
Попри моє дуже тверде переконання, що оригінали завжди кращі, тепер я принаймні можу зловтішатися: у мою сумку влазить папку формату А4, а в оригінал - ні. Що ж, напевно, Жінка Gucci не носить із собою папок формату А4)))
таке трапляється мало не кожного дня) щось купуєш,а тобі продавчині навішають, навішають так би мовити,вірмішелі на вуха))...і ти купуєш. А воно он яке.
ВідповістиВидалитиБуває))) Цей випадок не рахуємо, бо напис я не читала, але у багатьох речей було б значно більше шансів сподобатися - скажімо, мені)) - якби на них не писали DG, Louis Vuitton чи оте саме Gucci.
ВідповістиВидалити